Стоматит у дітей є одним із найпоширеніших запальних захворювань слизової оболонки рота. За даними педіатричної стоматології, кожна третя дитина у віці до 5 років хоча б раз стикається з цією проблемою. Патологія характеризується появою болючих виразок, набряків, почервоніння та порушенням загального стану. Для правильного лікування важливо знати види стоматиту, фактори ризику та сучасні методи профілактики.
[ez-toc]
Основні причини виникнення стоматиту у дітей
Запалення слизової ротової порожнини у дітей має багатофакторну природу. Ослаблений імунітет, особливо у дошкільному віці, створює сприятливі умови для розвитку інфекцій. Часто стоматит виникає після вірусних або бактеріальних захворювань.
До основних причин належать:
- Вірусні інфекції (герпес, грип, кір, аденовірус).
- Бактеріальні фактори (стрептококи, стафілококи).
- Грибкова інфекція (кандидоз ротової порожнини).
- Механічні травми слизової (прикушування, погано підібрані брекети чи протези).
- Алергічні реакції на їжу, медикаменти чи засоби гігієни.
- Авітаміноз (нестача вітамінів групи B, C, заліза та цинку).
Важливим фактором є гігієна. Діти часто тягнуть до рота іграшки чи брудні руки, що сприяє проникненню патогенів.
Види стоматиту у дітей
Стоматит у дітей поділяється на кілька клінічних форм, які відрізняються збудником, симптоматикою та підходами до лікування.
Основні види:
- Афтозний стоматит – поява поодиноких чи множинних виразок (афти) з білуватим нальотом і червоним обідком. Характеризується хронічним перебігом і частими рецидивами.
- Герпетичний стоматит – викликаний вірусом простого герпесу. Супроводжується підвищенням температури, збільшенням лімфовузлів і висипаннями у вигляді дрібних бульбашок.
- Грибковий стоматит (молочниця) – найчастіше у немовлят. Спостерігається білий сироподібний наліт на слизовій, який важко знімається.
- Травматичний стоматит – виникає внаслідок пошкодження слизової. Має локальний характер і проходить після усунення травмуючого чинника.
- Алергічний стоматит – реакція на їжу, ліки чи матеріали стоматологічних апаратів.
Для кращого розуміння наведемо порівняльну таблицю:
| Вид стоматиту | Основні прояви | Вік ризику | Лікування |
| Афтозний | Виразки, біль, рецидиви | 3–12 років | Протизапальні, імуномодулятори |
| Герпетичний | Лихоманка, висип, лімфаденіт | 1–6 років | Противірусні, жарознижувальні |
| Грибковий | Білий наліт, печіння | немовлята | Протигрибкові препарати |
| Травматичний | Виразки після травм | будь-який | Місцеве загоєння |
| Алергічний | Почервоніння, набряк, висип | 2–15 років | Антигістамінні засоби |
Симптоми та діагностика
Симптоматика стоматиту залежить від його виду, але існують загальні ознаки, на які батькам слід звернути увагу. Дитина стає неспокійною, відмовляється від їжі через біль у роті, може підвищуватися температура.
Основні симптоми:
- почервоніння слизової оболонки;
- поява виразок, бульбашок чи нальоту;
- неприємний запах з рота;
- підвищена салівація (слиновиділення);
- збільшення шийних лімфовузлів;
- зниження апетиту, втома, примхливість.
Діагностика включає огляд лікаря-стоматолога, за потреби – лабораторні аналізи (мікроскопія, ПЛР, бакпосів). Це дозволяє визначити збудника та підібрати адекватну терапію.
Лікування та профілактика стоматиту у дітей
Лікування стоматиту має бути комплексним і залежати від форми захворювання. Основна мета – усунути збудника, зняти біль і запалення, а також попередити ускладнення.
Методи лікування включають:
- місцеву терапію (антисептики, знеболюючі гелі, протизапальні полоскання);
- системні препарати (противірусні, протигрибкові, антибіотики – за показаннями);
- корекцію харчування (виключення кислої, гострої та твердої їжі);
- загальнозміцнювальну терапію (вітаміни, імуномодулятори).
Щоб запобігти розвитку стоматиту, важливо дотримуватись профілактичних заходів:
- навчати дитину правильної гігієни рота з раннього віку;
- регулярно міняти зубні щітки (раз на 2–3 місяці);
- уникати контакту з інфекційними хворими;
- своєчасно лікувати карієс і захворювання ясен;
- забезпечувати збалансоване харчування з достатнім вмістом вітамінів і мікроелементів.
Пам’ятайте, що самолікування може призвести до хронізації процесу або ускладнень. Консультація дитячого стоматолога чи педіатра є обов’язковою.