Еозинофіли – це різновид лейкоцитів, які відіграють важливу роль у захисті організму від паразитів, грибків та беруть участь у розвитку алергічних реакцій. Вони становлять лише невелику частку від усіх білих клітин крові, проте їхня присутність є критичною для імунної системи. Завдяки їм організм може швидко реагувати на чужорідні білки та продукти життєдіяльності паразитів. Порушення рівня еозинофілів у бік підвищення чи зниження може сигналізувати про серйозні проблеми зі здоров’ям.
Що таке еозинофіли та їх функції
Еозинофіли утворюються у кістковому мозку і після дозрівання потрапляють у кровотік, де циркулюють від кількох годин до доби. Потім вони переходять у тканини, особливо ті, що контактують із зовнішнім середовищем – легені, шкіра, кишечник. Головними функціями цих клітин є знищення паразитів, участь у розвитку алергічних реакцій, а також контроль запальних процесів. Вони виробляють спеціальні білки та ферменти, які здатні руйнувати клітини гельмінтів чи грибків. Крім того, еозинофіли впливають на активність інших імунних клітин, регулюючи загальну реакцію організму.
Норма еозинофілів у крові
У нормі рівень еозинофілів у дорослих коливається в межах 1–5% від загальної кількості лейкоцитів. У дітей цей показник може бути дещо вищим – до 7%, що пов’язано з активною імунною системою у молодому віці. В абсолютних цифрах у дорослих вміст еозинофілів становить від 0,02 до 0,5×10⁹/л. Аналіз виконується під час загального аналізу крові, і результати зазвичай вказують як відсоток та абсолютну кількість клітин. Відхилення від цих значень вимагає подальшої діагностики для визначення причини.
Причини підвищення еозинофілів (еозинофілія)
Еозинофілія – це стан, коли рівень цих клітин перевищує норму. Найчастіше причиною є алергічні реакції, включаючи бронхіальну астму, поліноз чи харчову алергію. Паразитарні інфекції, такі як аскаридоз чи трихінельоз, також часто супроводжуються високими показниками. Додатковими факторами можуть бути аутоімунні хвороби (наприклад, васкуліти), захворювання шкіри, прийом деяких медикаментів. За даними статистики, підвищений рівень еозинофілів виявляють у понад 20% пацієнтів із хронічними алергіями. Важливо визначити причину та призначити відповідне лікування.
Причини зниження еозинофілів (еозинопенія)
Еозинопенія зустрічається рідше, ніж еозинофілія, проте також має клінічне значення. Зниження може спостерігатися при гострих бактеріальних інфекціях, особливо у перші дні хвороби, коли організм витрачає еозинофіли для активної боротьби. Також низький рівень характерний для станів сильного стресу, після операцій або при тривалому прийомі кортикостероїдних гормонів. Деякі онкологічні процеси та важкі інтоксикації також здатні знижувати показник. Зниження часто є тимчасовим і повертається до норми після усунення основної причини.
Симптоми та прояви відхилень
Підвищення або зниження еозинофілів зазвичай не має специфічних симптомів і виявляється лише в результатах аналізу крові. Проте опосередковані прояви можна помітити. Наприклад, при еозинофілії через алергію спостерігаються свербіж шкіри, висипання, набряки, сльозотеча та часте чхання. При паразитарних інфекціях можуть з’явитися болі у животі, діарея, втрата ваги. Еозинопенія може супроводжуватись загальною слабкістю, схильністю до частих інфекцій, повільним відновленням після захворювань. Такі симптоми вимагають комплексного підходу лікаря.
Як діагностують та контролюють рівень
Основним методом є загальний аналіз крові, який показує кількість еозинофілів у відсотках і абсолютних одиницях. У разі відхилень лікар може призначити додаткові дослідження: імуноглобуліни Е для підтвердження алергій, аналізи калу на паразитів, рентген чи УЗД для пошуку патологій. Контроль рівня особливо важливий для пацієнтів із хронічними алергіями або астмою, яким рекомендують перевіряти кров щонайменше раз на пів року. Точність аналізу залежить від правильності забору крові та дотримання підготовки – не рекомендується вживати їжу за 8 годин до процедури.
Лікування та поради для нормалізації рівня
Лікування відхилень рівня еозинофілів завжди залежить від причини. Якщо це алергія – призначають антигістамінні препарати та усунення алергену. У випадку паразитарних інфекцій застосовують протигельмінтні засоби. При гормональних чи імунних порушеннях потрібна комплексна терапія під наглядом лікаря. Для підтримки нормального рівня рекомендується збалансоване харчування, достатня кількість білка та вітамінів, уникнення стресів і регулярні профілактичні огляди. У більшості випадків своєчасна діагностика та лікування дозволяють повністю нормалізувати показники і запобігти ускладненням.